Новини

ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ОПЕРАТИВНА ОЦІНКА, КВІТЕНЬ 2022

Коментарів немає

1. ВСТУП

Російська кампанія “бліцкригу” поступово заходить у безвихідь. Які засоби для економічного виживання в умовах війни має Україна? І які інструменти має країна для захисту ділової активності та збереження найважливіших державних функцій, щоб захистити вразливі групи громадян і виграти війну з Російською Федерацією?

В умовах, коли значна частина території України була тимчасово окупована або перетворена на поле бою, а решта зазнала менш тяжких, але все ж таки травмуючих потрясінь від військових руйнувань, країна багато втрачає в економічному плані. Гуманітарна катастрофа та бойові дії, що розгорнулися в кількох великих містах, призвели до масової внутрішньої та зовнішньої міграції. Люди, які раніше мали надійну роботу та житло, швидко поповнюють ряди соціально незахищених груп та потребують підтримки. Число загиблих продовжує зростати.

У цьому дослідженні ми описуємо наявні дані про економіку України та намічаємо основні напрямки можливої економічної політики, включаючи боротьбу з кризою та підтримку економічної стійкості на найближче майбутнє.

2. ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

Росія вторглася в Україну 24 лютого 2022 року. Велика кількість загиблих, руйнування житла та інфраструктури, гуманітарна катастрофа величезного масштабу мають руйнівні економічні наслідки.

Карта 1. Російське вторгнення станом на 6 квітня 2022 року

page4image30724160

Через обмеження в зборі статистичних даних під час війни точні дані про економічну активність практично відсутні, але прогнози дають Україні падіння ВВП у 2022 році від -10% (МВФ) до -35-40% (попередній прогноз українського уряду) за умови, що окуповані Росією території не розширюватимуться, а активна фаза війни не триватиме довше за кілька місяців. Більшість аналітичних центрів, банків та рейтингових агентств проектують свої прогнози у цьому діапазоні. Ці цифри, хоч і не підтверджені офіційними даними, відповідають зниженню споживання електроенергії приблизно на 35% (опубліковано ДТЕК).

Рисунок 1. Споживання електроенергії, ГВт

page5image30716928

Джерело: ДТЕК

Ділова активність в перші тижні війни призупинилася, і далі відновлюється дуже повільно. Понад половина компаній-членів Європейської бізнес-асоціації в Україні припинили або призупинили свою діяльність у воєнний час (57%)1. Серед меншого бізнесу ситуація є схожою. За даними опитування КШЕ та Gradus, близько 39% компаній зупинили свою діяльність і ще 20% практично не працюють.2 Обережне відновлення спостерігається з середини березня, коли компанії відновили роботу у відносно безпечних західних та центральних регіонах. Ця хвиля посилилася на початку квітня після звільнення від російських військ Київської, Чернігівської та Сумської областей.

Експортні можливості сильно скоротилися у зв’язку з блокування російським флотом українських портів, бойовими діями, що розгорнулися у східному та південному регіонах, та масштабним логістичним колапсом. Міністерство економіки повідомило в прес-релізі про березневий експорт у розмірі $2,7 млрд (50% від лютневого обсягу) та імпорт у розмірі $1,8 млрд (30% від лютневого обсягу). Чверть експорту склала залізна руда, тоді як експорт металів майже припинився. Експорт сільськогосподарської продукції знизився вчетверо порівняно з лютим.

Морська логістика (62%3 від загальної доларової вартості товарів, що експортувалися в 2021 році) була фактично закрита блокадою морських портів з боку Росії. Залізничні (12%) та автомобільні (23%) перевезення були серйозно ускладнені. Через масову евакуацію українців на західному кордоні утворилися автомобільні пробки і черги сягали 5-6 днів, численні внутрішні блок-пости затримували рух товарів, а українська залізниця була перевантажена евакуаційними поїздами, залишаючи лише невеликий простір для комерційних перевезень

Імпорт скоротився не лише через логістичні проблеми та скорочення попиту, а й через заборону на некритичні імпортні операції, запроваджену Національним банком України, щоб уникнути волатильності валюти. Дозволявся імпорт лише «критичних товарів» із спеціального списку, а також операції держави. Хоча список «критичних товарів» поступово розширюється, у середньостроковій перспективі споживчий та інвестиційний попит залишиться дуже пригніченим, що не дозволить імпорту відновитись.

У разі відсутності нової масштабної ескалації, у квітні ситуація з логістикою експорту має покращитись. Оскільки перша реакція пройшла, а хвиля евакуації схлинула, автомобільні дороги та залізничний транспорт мають стати доступнішими для експорту комерційних товарів. Проте вартість та тривалість логістики буде суттєво вищою порівняно з минулим роком.

Дані інфляції, опубліковані Державною службою статистики, показують зростання споживчих цін у березні на 4,5% порівняно з лютим. У річному вираженні зростання цін, ймовірно, опиниться, швидше за все, у районі 15-20%. Зараз зростання цін стримується адміністративними заходами, такими як регульовані ціни на пальне, газ, опалення та електроенергію, а також фіксованим обмінним курсом. З поступовим ослабленням обмежень дуже можливе зростання інфляції. Вона буде зумовлена цінами на пальне та енергію, зростанням виробничих витрат, дефіцитом деяких товарів, включаючи продукти харчування, що вироблялися раніше у південних регіонах України, а також суттєвим пом’якшенням грошово-кредитної політики, якого важко уникнути за нинішніх умов. Проте значне зниження споживчого попиту, спричинене масовою міграцією, падінням доходів та різкою зміною споживчих звичок, чинитиме суттєвий тиск на ціни.

Інвестиції заморожені. Нові інвестиції можуть бути пов’язані тільки з перебазуванням виробничих потужностей компаній (більше 1000 компаній подали заявки на участь у відповідній державній програмі), будівництвом житла для внутрішньо переміщених осіб та державними інвестиціями у відновлення окремих об’єктів інфраструктури. Вкрай високі ризики стримуватимуть значні приватні інвестиції у нові виробничі потужності чи модернізацію. Досвід Донецької та Луганської областей України, де російська агресія розпочалася у 2014 році, показує, що навіть за умов замороженого конфлікту без сильних стимулів та додаткових гарантій безпеки інвестиції навряд чи відновляться навіть у горизонті кількох років.

Банківський сектор втратив значну частину своїх активів у регіонах, що постраждали від війни, а також, за попередніми оцінками кількох банків, 50-70% грошового потоку від кредитів (відсотки та погашення).4 Проблеми з ліквідністю були успішно вирішені завдяки наданню НБУ бланкових кредитів рефінансування. До кінця війни було скасовано норми пруденційного регулювання (вимоги до капіталу, ліквідності, кредитного ризику).

Знецінення валюти було незначним завдяки блискавичній реакції Національного банку України. Офіційний обмінний курс одразу після вторгнення було зафіксовано на рівні 29,25 грн/дол. США, а негайна заборона на операції в іноземних валютах послабила тиск на гривню (див. подробиці у розділі 5.3. цієї записки). Курс чорного готівкового ринку на початок квітня становив 31-33 UAH/USD, в межах 10% від офіційного.

Карта 2. Топ-500 найбільших промислових підприємств України

  1. 3. УРЯДОВІ ЗАХОДИ

3.1. ОПОДАТКУВАННЯ ТА РЕГУЛЯТОРНА ПОЛІТИКА

Заходи податкової політики запроваджували з публічно проголошеною метою зменшення фіскального навантаження на бізнес та адміністративного навантаження як на бізнес, так і на державні податкові та митні органи. Проте де факто перехід більшості підприємств на спрощену систему оподаткування разом зі значним зменшенням інших податків суттєво зменшить надходження до бюджету.

17.03.2022 набув чинності перший пакет поправок до Податкового, Митного кодексу та 13 інших пов’язаних законів. Ключовою зміною стало поширення можливості переходу на Спрощену систему оподаткування (ССО) на середні та більшість великих підприємств:

  • збільшили річний ліміт доходу для 3 групи з 7,5 млн до 10 млрд гривень. Пізніше, у другому пакеті (див. нижче), ліміти прибрали повністю, і тепер будь-яка компанія може перейти на ССО;
  • ставку єдиного податку зменшили з 5% до 2%;
  • зняли обмеження на види економічної діяльності (окрім підакцизних товарів та грального

бізнесу).

Отже, підприємства на загальній системі оподаткування отримали можливість сплачувати податок у розмірі 2% від обороту замість ПДВ (20%) та податку на прибуток (18%).

Варто зазначити, що єдиним надійним засобом контролю поданих у звітах оборотів та дотримання податкового законодавства у ССО є реєстратори розрахункових операцій (РРО). Однак, законодавці скасували обов’язковість використання РРО для підприємств роздрібної торгівлі, сфери послуг та громадського харчування на період дії воєнного стану.

Законодавці також звільнили платників 1 та 2 групи ССО від сплати податків, усіх платників податків звільнили від зобов’язань щодо сплати екологічного та земельного податків на об’єкти в зоні бойових дій, затвердили нульову ставку акцизу та 7% ПДВ на бензин (раніше – 20%) та надали право декларувати податковий кредит на товари на підставі первинних (розрахункових) документів.

Де факто дозволений «паперовий облік» ПДВ разом зі значним розширенням ССО також може свідчити про певні технічні труднощі з адмініструванням ПДВ.

Другий пакет поправок до законів на період дії воєнного стану Верховна Рада проголосувала 24.03.2022. 05.04.2022 закон підписав Президент України.

Депутати скасували митні збори на всі товари, окрім ввезених з Росії, Білорусі та тимчасово окупованих територій, а також запровадили імпорт без ПДВ для підприємств на ССО. Також скасували вимогу отримання всіх дозволів на імпорт: санітарного, екологічного тощо. Ці зміни підтверджують раніше висунуті припущення про можливі проблеми з функціонуванням податкових систем.

Усі суб’єкти, які перебувають на спрощеній схемі оподаткування, були звільнені від сплати ПДВ та було знято ліміт доходу для 3-ї групи ССО.

Такі зміни створюють стимули для більшості суб’єктів господарювання (окрім тих, хто отримує експортне відшкодування ПДВ та тих, у яких є висока частка ПДВ у витратах), до переходу на спрощену систему оподаткування. Станом на 01.04.2022 року 150 000 підприємств, у тому числі 30 000 юридичних осіб, із 1,2 млн зареєстрованих в Україні станом на початок 2022 року, подали заявки на перехід на ССО. Слід зазначити, що в цій загальній кількості велику частку складають фізичні особи- підприємці, які і раніше застосовували ССО.

Окрім податку на землю, були призупинені вимоги щодо зобов’язань з податку на житлову нерухомість на майно в зоні бойових дій.

Ще одна істотне нововведення – місцеві органи влади отримали право вводити місцеві податки та збільшувати чи зменшувати наявні місцеві податки. Ми вважаємо це позитивною зміною, що дозволяє місцевій владі враховувати потреби місцевого бюджету, економічну ситуацію та ділову активність, які швидко змінюються зі змінами у воєнній обстановці та масовим переміщенням громадян та бізнесу.

3.2. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА БІЗНЕСУ

17.03.2022 уряд оголосив програму переміщення бізнесу, зобов’язуючись надати безкоштовний переїзд, необхідні виробничі приміщення та допомогу з переміщенням працівників. П’ять західних регіонів також пропонують регіональні програми переїзду.

Станом на 28.03.2022 до Мінекономіки надійшло 1164 заяви про переміщення, 108 підприємств було переміщено, 50 – у процесі, знайдено 377 нових локацій для бізнесу. Деякі з переміщених підприємств були досить великими (для переміщення одного з них знадобилося 140 вагонів). Окрім офіційних зобов’язань, міністерство допомагало підприємствам у підключенні до інженерних мереж та навіть у пошуку клієнтів.

Уряд також затвердив низку програм, спрямованих на фінансову підтримку бізнесу через банківські кредити. Статистики поки немає, але наші респонденти в державних банках підтверджують, що кредити вже видаються «значній кількості клієнтів» у сільському господарстві, різноманітним МСП та більшому бізнесу (хоча програми охоплюють і приватні банки):

    1. Розширена програма «5-7-9%» – усі раніше створені бізнеси, більшістю бенефіціарів яких є українці, можуть отримати до 60 млн грн під відсоткову ставку 0%, яка після війни буде збільшена до 5%. Інвестиційні позики та позики рефінансування видаються на термін до 5 років, а фінансування оборотних коштів доступне на термін до 3 років.
    2. Часткові державні гарантії для українських банків за портфелями кредитів МСП (до 80% загальної вартості).
    3. Компенсація процентних ставок за кредитами (тіло до 50 млн. грн.) для малого та середнього сільськогосподарського бізнесу (річний оборот до 20 млн. євро) на посівну кампанію.
    4. Експортно-кредитне агентство уповноважено забезпечувати кредитування українських експортерів, що дозволяє знизити вартість фінансування.

Також міністерства створили або ініціювали декілька платформ: для допомоги роздрібним торговцям продуктів харчування у пошуку регіональних постачальників (https://pererobka.org.ua), для координації виробників та роздрібних торговців з військово-цивільними адміністраціями та міжнародними організаціями (https://dpss.creatio.com), термінова фінансова допомога на посівну та інші.

3.3. ЗАХОДИ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ, ВАЛЮТНІ ОБМЕЖЕННЯ

Реакція Національного банку була швидкою реакцією на підвищені ризики відтоку валюти та капіталу. НБУ блискуче виконав свою роботу, і навіть у розпал війни українська банківська система продовжує працювати.

24лютого2022НБУвирішив15 відкликатиліцензіюуросійськихдержавнихбанків–двабанки(дочірні компанії російського Сбєрбанку та Внєшекономбанку) були закриті. Інші банки, які належать російським фізичним особам (Альфа-Банк, Форвард Банк, ПІН Банк), чекають рішення щодо своєї долі. Можливі сценарії – від тимчасової зміни керівництва банку до націоналізації банків.

НБУ також заморозив16 усі операції з державним боргом, за винятком операцій Мінфіну та НБУ та деяких інших операцій.

Усі транскордонні платежі, включно з імпортом та дивідендами, були заборонені, за винятком державних та тих, на які отримано спеціальний дозвіл.

Офіційний курс був встановлений на рівні 29,25 UAH/USD відповідно до нової тимчасової нормативної бази воєнного часу17, і разом із суворим контролем операцій за поточним рахунком, рахунком капіталу та своєчасними валютними інтервенціями це дозволило обмежити паніку на готівковому ринку. Станом на 7 квітня курс на чорному готівковому ринку лише приблизно на 10% вищий за офіційний, і українські мігранти за кордоном можуть платити та знімати готівку з деякими обмеженнями, але за офіційним курсом. Валютні резерви НБУ у березні навіть трохи зросли — з 27,6 млрд доларів до 28,1 млрд доларів.

Зняття готівки на суми понад 100 тис. грн. та будь-яке зняття готівки в іноземній валюті було негайно обмежено. Останнє було пом’якшено спочатку 1 березня, коли було дозволено щоденне зняття еквіваленту 30 тис. грн (близько $1000), а потім 21 березня, коли ліміт було збільшено до 100 тис. грн, оскільки паніка стихла і приплив іноземної допомоги підтримував гривню. Також нещодавно Верховна Рада проголосувала за повну гарантію всіх депозитів фізичних осіб в Україні, у тому числі тих, які перевищували ліміт у 200 тис. грн., щоб збільшити ліквідність банківської системи.

Для підтримки ліквідності українських банків НБУ відкрив безлімітні бланкові кредити рефінансування. З 24 лютого по 7 квітня таких кредитів було видано на 137 млрд грн. Банківські безготівкові операції не були обмежені, а НБУ разом з українськими банками зумів попередити паніку та зберегти роботу системи електронних платежів.

Коли іноземні операції банків та операції із пов’язаними сторонами були суворо обмежені, пруденційні нормативи та норми звітності були різко пом’якшені. Щоб система працювала, НБУ прибрав санкції за порушення вимог до капіталу, нормативів ліквідності та кредитного ризику, обмежень валютної позиції та звітності. У той же час ці порушення мають бути пояснені, а плани стійкості та відновлення мають бути надані НБУ протягом 14 робочих днів. Усі заходи щодо макропруденційного регулювання, включаючи оцінку стабільності банків та управління резервами, були відкладені до кінця війни.

Після війни проблеми банківського сектору стануть одними з ключових перепон для відновлення економіки, а також викликом для юридичного оформлення збитків. Фізичні особи та компанії, які втратили свої активи, і банки, які втратили заставу, повинні мати можливість звертатися з позовами до агресора, замість того, щоб вирішувати питання всередині країни, і це має відбуватися в контрольованому та підтримуваному урядом порядку.

3.4. ОЦІНКА БЮДЖЕТНОГО РОЗРИВУ

Бюджетна ситуація була порівняно керованою в березні завдяки кільком одноразовим надходженням, таким як розподіл прибутку НБУ та державних компаній, а також сплата податку на прибуток за 2021 рік та авансом. Завдяки притоку іноземної допомоги уряд зміг оплатити свої військові видатки та повністю обслуговувати свій борг.

Проте надходження до бюджету зменшаться. Близько 30% надходжень загального бюджету, або 32,5 млрд грн, припадало на виплату дивідендів держпідприємствами (не враховуючи 19 млрд. грн. надходжень від НБУ наприкінці лютого), це джерело вичерпано. Решта 70% надходжень, ймовірно, знизяться.

Економіка знаходиться під безпрецедентним тиском, податкові ставки знижено, компаніям дозволили перейти на спрощену систему оподаткування (2% податок з обороту замість ПДВ і податку на прибуток). Така політика допоможе бізнесу вижити та зберегти робочі місця, але призведе до зменшення надходжень до бюджету.

Ситуація з витратами неочевидна, адже детальні дані не розголошуються. Поки що, навіть якщо припустити підвищені видатки на військові та соціальні потреби, бюджетні проблеми виглядали стерпними.

Загальний показник дефіциту загального фонду бюджету за перший квартал 2022 року становить 67,5 млрд грн (близько 2,3 млрд доларів). Але, ймовірно, він швидко погіршиться навіть у порівнянні з березневим рівнем.

У запланованих довоєнних видатках бюджету переважали соціальний захист, обслуговування боргу та охорона здоров’я. У наступні місяці можна припустити суттєве збільшення видатків на оборону та громадський порядок, помірне збільшення витрат на охорону здоров’я та соціальний захист, щодо решти статей – скорочення, за винятком базових витрат на державний апарат.

Разом із прогнозованим зниженням надходжень це означає, що місячний дефіцит значно зросте у порівнянні з березнем.

Інші численні квазіфіскальні розриви з’являться в різних секторах (банки з їхніми втратами та новою широкою програмою екстреної підтримки, газопостачання, комунальне господарство, енергетика, залізничний транспорт тощо) і вимагатимуть вливань у ключові стратегічні державні компанії для підтримки їх роботи. Щоб фінансувати ці потреби, Україна повинна в значній мірі покладатися на допомогу із Заходу.

  1. 4. ВАРІАНТИ МАЙБУТНІХ ПОЛІТИК

Для підтримки економіки України у часи війні необхідні як внутрішні, так і зовнішні заходи.

4.1. ВНУТРІШНІ ЗАХОДИ

Швидкі та продумані рішення НБУ в перший день повномасштабного вторгнення попередили фінансову кризу та зберегли банківську систему платежів. Податки та прибутки державних підприємств за 2021 рік разом зі швидкими позиками та допомогою від МФО та двосторонніх партнерів допомогли профінансувати бюджетні видатки першого місяця війни.

Однак, розробка наступних заходів, які спрямовані на відновлення діяльності бізнесу у безпечних регіонах та скорочення бюджетного розриву, є значно більш складною. Ми вважаємо, що уряд має утриматися від широких податкових пільг, подібних до введення єдиного податку з низькою ставкою, і подумати про її підвищення, якщо війна затягнеться на місяці. Обмежені бюджетні ресурси краще витрачати на цільову підтримку підприємств, які зазнали збитків, працюють у критичних галузях та потребують релокації, а також на підтримку ВПО та безробітних.

Зрозуміло, що фіскальний розрив неможливо закрити без грантів і позик міжнародних партнерів, однак Україна отримає більше підтримки, якщо покаже приклади відповідального та цільового витрачання коштів.

Натомість, масова дерегуляція, вперше запроваджена під час війни, має залишитися та бути переглянута після війни тільки після ретельного аналізу – чи варто відновлювати кожне з регулювань. Це може слугувати потужним стимулом для повоєнного економічного відновлення.

Держава в Україні найближчим часом матиме ще одну важливу роль. Війна призвела до безлічі проблем у логістиці та розірваних ланцюжків вартості. Узгодження альтернативних маршрутів українського експорту та імпорту та впорядкування внутрішніх перевезень вимагатимуть від уряду України чимало практичних зусиль.

Торговельний баланс у березні показав профіцит, і очікується зростання експорту, оскільки українські виробники знаходять нові маршрути та відновлюють роботу. НБУ слід розглянути можливість зміни поточної політики дозволу платежів лише за критичний імпорт на політику дозволу всіх платежів за імпорт, підкріплених контрактами (як у 2015-2019 роках), продовжуючи стежити за операціями з пов’язаними сторонами. Це сприятиме відновленню підприємницької діяльності та ланцюжків вартості.

4.2. ЗОВНІШНІ ЗАХОДИ

Міжнародна підтримка у подоланні бюджетного розриву зараз є найважливішою для української економіки. Збільшуючи міжнародні резерви НБУ, це також дозволить лібералізувати валютний контроль.

Ми твердо переконані, що зменшення боргового навантаження та подальші варіанти фінансової підтримки українського боргу мають базуватися на наступних принципах:

  1. Надавати гранти, а не позики, щоб уникнути нагромадження боргового тягаря;
    1. Скасування наявного боргу, що має бути реалізоване так, щоб не спричинити крос-дефолт інших українських боргів, у т.ч. євробондів, або нашкодити репутації України як надійного позичальника;
    2. Обсяги безумовної бюджетної підтримки мають значно вирости порівняно з поточними рівнями;
    3. Значна частка нових боргів має бути деномінована в українській валюті, щоб уникнути майбутніх валютних ризиків для України у ближньому повоєнні.

По закінченню війни, масштабна програма підтримки відбудови України має бути задіяна одразу, щоб Україні не довелося чекати на закінчення процедур вилучення російських активів. До того моменту український уряд та його партнери з громадянського суспільства матимуть хороші оцінки грошової вартості пошкоджень та втрат.

На більш довгострокову перспективу значний вплив матиме надання Україні статусу кандидата на вступ у ЄС. Це стане якорем програми реконструкції та політик у цілому, а також зробить Україну більш привабливою для бізнесу та інвестицій.

ПІДГОТУВАЛИ:

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Марія Репко, заступниця директора
Юрій Гайдай, старший економіст
Дмитро Горюнов, старший економіст Олександра Коломієць, старша економістка Максим Самойлюк, молодший економіст

Дата:

April 11, 2022

Схожі матеріали

Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Відеоконференція з представниками ділових кіл Республіки Сенегал
Меню